В Україні запроваджено відповідальність за цькування підлітків

Нещодавно Верховна Рада України ухвалила ініційований Міністерством юстиції законопроект, який передбачає введення комплексу заходів для протидії булінгу – агресивного ставлення до інших, передусім підлітків шкільного віку. Головне територіальне управління юстиції у Київській області підготувало тези, в яких подано короткий виклад найголовніших положень нового законодавства.

Що таке булінг?

Булінг – це моральне, або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення.

Яка відповідальність передбачена за булінг?

В залежності від частоти/складу/cпособу вчинення правопорушення:

• за вчинення булінгу вперше – штраф від 340 до 850 гривень;

• за повторне вчинення протягом року після накладення адміністративного стягнення, вчиненння відносно неповнолітнього, вчинення з особливою жорстокістю – штраф від 1700 до 3400 гривень.

В залежності від суб’єкта:

• за вчинення малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років – штраф від 340 до 850 гривень накладається на їхніх батьків або осіб, які їх замінюють.

Процедура подання учасниками освітнього процесу заяв про випадки булінгу (цькування) та порядок реагування на випадки цькування

1. Особа, яка впевнена у правдивості своїх показань, була особисто свідком або отримала достовірну інформацію від інших осіб про випадок булінгу, у довільній формі пише заяву керівнику закладу про виявлені нею випадки булінгу чи цькування стосовно учасника освітнього процесу, зазначаючи, де, коли і за яких обставин був помічений випадок булінгу.

2. Відповідно до такої заяви, директор школи терміново видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб, створює комісію з розгляду випадку булінгу (цькування) та терміново скликає засідання.

3. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт чи сварка, який не має систематичного характеру, керівник закладу протягом доби повідомляє про випадок Національну поліцію та Службу у справах дітей.

4. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

5. Потерпілий чи його представник можуть одразу звертатися до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України чи Служби у справах дітей.

6. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.

! Батьки зобов’язані сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо виявлених фактів булінгу; виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу у закладі освіти.

ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ

• Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00)
• Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000
• Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20
• Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75
• Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103
• Національна поліція України 102